Канцоньєре Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України ; пер. з італ. А. Перепаді ; авт. передм. М. Сантагама, Н. Ф. Баллоні ; худож.-іл. І. І. Яхін [Текст]

За: Петрарка, Франческо, 1304-1374Інтелектуальна відповідальність: Перепаді, Анатоль [Перекладач] | Яхін, І.І [Ілюстратор] | Бублик, Б.П []Мова: українська Мова оригіналу: італійська Серія: Бібліотека світової літературиПублікація: Х. Фоліо 2008Опис: 284 с. ілюстрISBN: 978-966-03-4401-3Варіант назви: Книга пісень | CanzoniereТематика(и): КОХАННЯ | ІТАЛІЙЦІ -- ЛІТЕРАТУРА (ТВОРИ) | ЛІТЕРАТУРА (ТВОРИ) -- 14 СТ. -- ІТАЛІЯЖанр/форма: ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІ ВИДАННЯ -- ВІРШІІнша класифікація: 84(4ІТА)
Вміст:
Як поет став жертвою любовних каверз; Страсна п'ятниця стала тим днем, коли поет закохався; Поет славить те місто, де народилася Лаура; Обігрування імені Лаури; Поет відчуває, як його долає жага; Другові з закликом працювати над собою; Посилаючи у дар пташок; Посилаючи у дар фрукти; Стефанові Колонні; Балада. Проти фати своєї донни; Поет сподівається, що старість буде сприятливіша для нього; Краса донни веде поета до найбільшого блага; Балада. Прощання з донною; час розлуки з донною; Покидаючи свою донну; Поет порівнює себе з прочанином, що йде поклонитися Христові; Що поета засмучує і що втішає; Коли поет тікає, його переслідує жага; Поет порівнює себе з метеликом; Поет не може достойно оспівати свою донну; Я Поетове серце, відкинуте Лаурою, приречене на загин
Секстина; Канцона. Поет повідає, як він віддав свою свободу за любовне рабство і як йому скрутно від цього; Відповідь на сонет Страмацци Перуджі; Приятелеві; На цю ж саму тему; Про Філіпа де Валуа і хрестовий похід; Канцона. Поет зважує, любити чи розлюбити Лауру; Секстина; До тяжко хворої Лаури; Поет втрачає надію зцілитися від своєї шаленої пристрасті; Хвора Лаура приходить до поета уві сні втішати його; До Аполлона з проханням зцілити Лауру; Поет шукає самотності, але й там його переслідує Амур; Поет не хоче вкоротити собі віку, але його спокушає се бажання; Орсо, графові Ангілярському; Як поет не встиг одвідати Лауру; Другові з проханням надіслати твори святого Августина; Відсутність Лаури поет приписує бурям і грозам; Спокій на небесах після повернення Лаури
Переживання Феба через відсутність Лаури; Тільки Лаурине серце не схильне до жалю; Лаура перед дзеркалом; Інші інвективи проти дзеркал; Поет знов побачить гарні очі, без яких не може жити; Поет відчуває, як при Лаурі його серце палає; На цю ж саму тему: Канцона. Усі, хто працює і страждає...; Поет через муки заздрить неживим речам; Мадригал; Канцона Римському сенаторові; Балада; Поет радить іншим не тішити себе, як він любовними надіями; Поет не може жити на волі відтоді, як став Амуровим бранцем; Любов живе красою, що її породила; Братові Герардові, який постригся в монахи; На смерть Чіна з Пістої; Поет розповідає про Амурові погрози; Потрясіння і метаморфоза коханців перед пасією
Очі поетової донни пом'якшали не від кохання, коли читали в його серці; Безповоротна втрата свободи; Цей самий сюжет; Герць - Орсо, графові Ангілярському; Другові, який уникає світської любові; Любовні спогади; Поет бачить свої заблуди і не може піти геть; Не можна судити, що в тебе на серці, з обличчя; До Стефана Колонни з порадою розправитися з Орсіні; Пандольфові Малацесті, сеньйорові Рюміні; Мадригал; П'ятнадцять років не можуть розбити влади, яку мають над поетом очі його донни; Порятунок; На цю ж саму тему; Той самий сюжет; Інший порятунок поетової донни; Сеннуччові дель Бене; Йому ж таки; Покидаючи Авіньйон; Про погляд поетової донни; Поет бачить лише кохану; Стрімчак Воклюза; У шістнадцяту річницю поетового кохання
Антонію Беккарі з Феррари у відповідь на його канцону... ; Мадригал; У сімнадцяту річницю поетового кохання; Розлука; Поет не знає, звідки його біди і як їх лікувати; Канцона. Одвідуючи місця, де ступали ноги його донни поет нарікає...; Канцона. Біля Воклюзького ключа; Канцона. Поет скрізь віднаходить образ своєї донни; Канцона. До італійських княжат; Канцона. Поет нарікає на те, як важко йому жити без донни; Поет нарікає, що його мучить і віддаляє від коханої ревність; Другові, який запитує в поета, як розчулити донну; Сумніви щодо природи кохання; Поет передає свої гризоти за допомогою чотирьох порівнянь; Поет описує свою мізерію донні; Канцона. Поет порівнює себе з тим, що в світі є найбільшою рідкістю; ; Інвективи проти Авіньйона; Той самий сюжет; Той самий сюжет; Своїм відсутнім друзям; Поетове кохання триватиме до смерті
Поет порівнює себе з мотилем; Секстина Поет доводить, що пора згадати про любов до Бога; До Лауриної подруги; Сеннуччові дель Бене; Хай би що суджено поетові, його кохання не зміниться; Поет уболіває, що не може достойно оспівати чесноти і красу своєї донни; Любовні випробування; Алегорична похвала джерелу Сорги і лавру, посадженому на берегах річки; Балада Поетове бажання зростає разом з надією; Розмова поета зі своею душею; Поет оспівує силу погляду своєї донни; Поет нарікає на свою нерішучість; Поет просить притулку у смерті; Досконала краса і досконала чеснота поетової донни; Лаурині сльози; ой самий сюжет; Той самий сюжет; Той самий сюжет; Душевна краса поєднується в коханої з красою тілесною; Досконалість поетової донни; Поет найнещасніший з коханців
Поет ревнує до всього, що оточує його донну; Поет прагне, щоб його донна зглянулася на його кохання ; Поет страждає і не може зцілитися від такого любого йому самому страждання; Які доннині принади ваблять поета; Поет боїться підвести свою поетичну зорю; Доннині слова сповняють поета щастям; Поет нарікає, що постаріється, вірячи оманливим надіям; Поет так багато мае сказати, що йому важко говорити з донною; Надмір любові заважає поетові висловлювати її; Поет упертий у своїх сподіваннях; Той самий сюжет; Нерішучість у коханні; Поет втішає себе тим, що страждає з такої гарної причини; Спогади про донну посилюють поетове кохання; Ідучи Арденнським лісом; Про небезпеки, на які поет наразився в цьому самому лісі; Про суперечливі враження, які справляє любов на поетову душу; Відповідь на сонет Джері Джанфільяцці
Пливучи річкою По; Любовні притчі; Відповідь на сонет Чіна з Пістої; Вічний страх через те, що донна змусить поета не жить; Про недугу поетової донни; Поет порівнює свою донну з Феніксом; Врода і цнота поетової донни над усі похвали; Той самий сюжет; Сонцеві; Алегоричний опис любовних гризот поетових; Притча; Донна постає перед поетом, як Бог перед блаженними; Граційна хода Лаурина; Ніжний голос поетової донни; Повертаючись до Провансу; Тільки смерть або донна можуть зцілити поета від Кохання; Любовні спомини; Голос, коси, тінь та очі поетової донни; Очі і коси поетової донни ще достойно не оспівані; Украдена рукавичка; Поетова донна зосереджує в собі всі риси краси; Повернута рукавичка; Поет уже збезнадіївся завоювати любов своєї донни; Даремно поет робив свою донну безсмертною
Поет закликає свою душу брати приклад з донни і вернутися до Бога; Поет вітає себе зі своїми гризотами; Пливучи Роною; Повертаючись до Італії; Поет нарікає на жорстокість своєї донни; Поет розповідає, як і коли він закохався; Після двадцятої річниці поетового кохання; Чари поетової донни перевершують усе; В поетовій донні зосереджені всі щедроти душі й тіла; Любовна скарга; Поет не шукає у співах нехоті до своєї донни; Поетова донна над усіма як сонце; Аврора, Сонце і поетова донна; Величания поетової донни; Поет не може відірватися очима від донни, хоча вже його смерть близька; Подругам відсутньої поетової донни; Чари поетової донни над усе; Поетова любов така сильна, що навіть докір своїй донні не може її погасити; Судно і колісниця з Лаурою та її супутниками; Поет оплакує свою донну, приречений бачити лише здалеку те, що любить
Поет заздрить бризу і хвилям того краю, де живе його донна; Алегорія про поетове кохання і славу, якої він домагається для донни і для себе; Пісні й плачі; Повернення веселощів; Про хворобу поетової донни; Засудження гніву; Про одужання донни і про раптову недугу самого поета; Журба; Кохання несамохіть п
Мітки з цієї бібліотеки: Немає міток з цієї бібліотеки для цієї назви. Ввійдіть, щоб додавати мітки.
    середня оцінка: 0.0 (0 голосів)
Тип одиниці зберігання Поточна бібліотека Шифр зберігання Стан Очікується на дату Штрих-код
Книга Філія № 3 (Хвильового, 3)
821.131.1 (Огляд полиці (Opens below)) Доступно 7000003394833
Книга Філія № 4 (Антоненка-Давидовича, 10)
821.131.1 (Огляд полиці (Opens below)) Доступно 7000003192453
Книга Філія № 9 (Личаківська, 189)
821.131.1 (Огляд полиці (Opens below)) Доступно 7000002625914
Книга Філія №21 (Ковалика, 1)
Доступно 7000001024237
Книга Центральна бібліотека, старший відділ (Окуневського, 3)
Доступно 7000000292958

10000 пр.

Як поет став жертвою любовних каверз; Страсна п'ятниця стала тим днем, коли поет закохався; Поет славить те місто, де народилася Лаура; Обігрування імені Лаури; Поет відчуває, як його долає жага; Другові з закликом працювати над собою; Посилаючи у дар пташок; Посилаючи у дар фрукти; Стефанові Колонні; Балада. Проти фати своєї донни; Поет сподівається, що старість буде сприятливіша для нього; Краса донни веде поета до найбільшого блага; Балада. Прощання з донною; час розлуки з донною; Покидаючи свою донну; Поет порівнює себе з прочанином, що йде поклонитися Христові; Що поета засмучує і що втішає; Коли поет тікає, його переслідує жага; Поет порівнює себе з метеликом; Поет не може достойно оспівати свою донну; Я Поетове серце, відкинуте Лаурою, приречене на загин

Секстина; Канцона. Поет повідає, як він віддав свою свободу за любовне рабство і як йому скрутно від цього; Відповідь на сонет Страмацци Перуджі; Приятелеві; На цю ж саму тему; Про Філіпа де Валуа і хрестовий похід; Канцона. Поет зважує, любити чи розлюбити Лауру; Секстина; До тяжко хворої Лаури; Поет втрачає надію зцілитися від своєї шаленої пристрасті; Хвора Лаура приходить до поета уві сні втішати його; До Аполлона з проханням зцілити Лауру; Поет шукає самотності, але й там його переслідує Амур; Поет не хоче вкоротити собі віку, але його спокушає се бажання; Орсо, графові Ангілярському; Як поет не встиг одвідати Лауру; Другові з проханням надіслати твори святого Августина; Відсутність Лаури поет приписує бурям і грозам; Спокій на небесах після повернення Лаури

Переживання Феба через відсутність Лаури; Тільки Лаурине серце не схильне до жалю; Лаура перед дзеркалом; Інші інвективи проти дзеркал; Поет знов побачить гарні очі, без яких не може жити; Поет відчуває, як при Лаурі його серце палає; На цю ж саму тему: Канцона. Усі, хто працює і страждає...; Поет через муки заздрить неживим речам; Мадригал; Канцона Римському сенаторові; Балада; Поет радить іншим не тішити себе, як він любовними надіями; Поет не може жити на волі відтоді, як став Амуровим бранцем; Любов живе красою, що її породила; Братові Герардові, який постригся в монахи; На смерть Чіна з Пістої; Поет розповідає про Амурові погрози; Потрясіння і метаморфоза коханців перед пасією

Очі поетової донни пом'якшали не від кохання, коли читали в його серці; Безповоротна втрата свободи; Цей самий сюжет; Герць - Орсо, графові Ангілярському; Другові, який уникає світської любові; Любовні спогади; Поет бачить свої заблуди і не може піти геть; Не можна судити, що в тебе на серці, з обличчя; До Стефана Колонни з порадою розправитися з Орсіні; Пандольфові Малацесті, сеньйорові Рюміні; Мадригал; П'ятнадцять років не можуть розбити влади, яку мають над поетом очі його донни; Порятунок; На цю ж саму тему; Той самий сюжет; Інший порятунок поетової донни; Сеннуччові дель Бене; Йому ж таки; Покидаючи Авіньйон; Про погляд поетової донни; Поет бачить лише кохану; Стрімчак Воклюза; У шістнадцяту річницю поетового кохання

Антонію Беккарі з Феррари у відповідь на його канцону... ; Мадригал; У сімнадцяту річницю поетового кохання; Розлука; Поет не знає, звідки його біди і як їх лікувати; Канцона. Одвідуючи місця, де ступали ноги його донни поет нарікає...; Канцона. Біля Воклюзького ключа; Канцона. Поет скрізь віднаходить образ своєї донни; Канцона. До італійських княжат; Канцона. Поет нарікає на те, як важко йому жити без донни; Поет нарікає, що його мучить і віддаляє від коханої ревність; Другові, який запитує в поета, як розчулити донну; Сумніви щодо природи кохання; Поет передає свої гризоти за допомогою чотирьох порівнянь; Поет описує свою мізерію донні; Канцона. Поет порівнює себе з тим, що в світі є найбільшою рідкістю; ; Інвективи проти Авіньйона; Той самий сюжет; Той самий сюжет; Своїм відсутнім друзям; Поетове кохання триватиме до смерті

Поет порівнює себе з мотилем; Секстина Поет доводить, що пора згадати про любов до Бога; До Лауриної подруги; Сеннуччові дель Бене; Хай би що суджено поетові, його кохання не зміниться; Поет уболіває, що не може достойно оспівати чесноти і красу своєї донни; Любовні випробування; Алегорична похвала джерелу Сорги і лавру, посадженому на берегах річки; Балада Поетове бажання зростає разом з надією; Розмова поета зі своею душею; Поет оспівує силу погляду своєї донни; Поет нарікає на свою нерішучість; Поет просить притулку у смерті; Досконала краса і досконала чеснота поетової донни; Лаурині сльози; ой самий сюжет; Той самий сюжет; Той самий сюжет; Душевна краса поєднується в коханої з красою тілесною; Досконалість поетової донни; Поет найнещасніший з коханців

Поет ревнує до всього, що оточує його донну; Поет прагне, щоб його донна зглянулася на його кохання ; Поет страждає і не може зцілитися від такого любого йому самому страждання; Які доннині принади ваблять поета; Поет боїться підвести свою поетичну зорю; Доннині слова сповняють поета щастям; Поет нарікає, що постаріється, вірячи оманливим надіям; Поет так багато мае сказати, що йому важко говорити з донною; Надмір любові заважає поетові висловлювати її; Поет упертий у своїх сподіваннях; Той самий сюжет; Нерішучість у коханні; Поет втішає себе тим, що страждає з такої гарної причини; Спогади про донну посилюють поетове кохання; Ідучи Арденнським лісом; Про небезпеки, на які поет наразився в цьому самому лісі; Про суперечливі враження, які справляє любов на поетову душу; Відповідь на сонет Джері Джанфільяцці

Пливучи річкою По; Любовні притчі; Відповідь на сонет Чіна з Пістої; Вічний страх через те, що донна змусить поета не жить; Про недугу поетової донни; Поет порівнює свою донну з Феніксом; Врода і цнота поетової донни над усі похвали; Той самий сюжет; Сонцеві; Алегоричний опис любовних гризот поетових; Притча; Донна постає перед поетом, як Бог перед блаженними; Граційна хода Лаурина; Ніжний голос поетової донни; Повертаючись до Провансу; Тільки смерть або донна можуть зцілити поета від Кохання; Любовні спомини; Голос, коси, тінь та очі поетової донни; Очі і коси поетової донни ще достойно не оспівані; Украдена рукавичка; Поетова донна зосереджує в собі всі риси краси; Повернута рукавичка; Поет уже збезнадіївся завоювати любов своєї донни; Даремно поет робив свою донну безсмертною

Поет закликає свою душу брати приклад з донни і вернутися до Бога; Поет вітає себе зі своїми гризотами; Пливучи Роною; Повертаючись до Італії; Поет нарікає на жорстокість своєї донни; Поет розповідає, як і коли він закохався; Після двадцятої річниці поетового кохання; Чари поетової донни перевершують усе; В поетовій донні зосереджені всі щедроти душі й тіла; Любовна скарга; Поет не шукає у співах нехоті до своєї донни; Поетова донна над усіма як сонце; Аврора, Сонце і поетова донна; Величания поетової донни; Поет не може відірватися очима від донни, хоча вже його смерть близька; Подругам відсутньої поетової донни; Чари поетової донни над усе; Поетова любов така сильна, що навіть докір своїй донні не може її погасити; Судно і колісниця з Лаурою та її супутниками; Поет оплакує свою донну, приречений бачити лише здалеку те, що любить

Поет заздрить бризу і хвилям того краю, де живе його донна; Алегорія про поетове кохання і славу, якої він домагається для донни і для себе; Пісні й плачі; Повернення веселощів; Про хворобу поетової донни; Засудження гніву; Про одужання донни і про раптову недугу самого поета; Журба; Кохання несамохіть п

12-15 р.

укр.

Немає коментарів для цієї одиниці.

для можливості публікувати коментарі.

Натисніть на зображення, щоб переглянути його в оглядачі зображень