100000 прим.

Думи: Козак Голота; Федор безродний, бездольний; Сокіл і соколя; Невольницький плач; Двох братів невольників пісня; Маруся Богуславка; Самійло Кішка; Втеча трьох братів із города Озова, з турецької неволі; Отаман Матяш Старий; Козак нетяга Фесько Ганжа Андибер; Розмова Дніпра з Дунаєм; Смерть козака бандуриста; Про Сулиму, Павлюка ще й про Яцька Остряницю; Іван Богун; Хмельницький та Барабаш; Хмельницький і Василій молдавський; Перемога Корсуньська; Про Хмельницького Богдана смерть, про Єврася Хмельниченка і Павла Тетеренка; Олексій Попович; Буря на Чорному морі; Проводи козака до війська; Сестра і брат; Івась Удовиченко, Коновченко; Бідна вдова і три сини; Про Сорочинські події 1905 року. Історичні пісні: Зажурилась Україна, бо нічим прожити; За річкою вогні горять; Оврамиха, стара мати, а три сини мала; Соколику-сину! Вчини мою волю; Не жур мене, стара нене; У неділю рано-пораненьку

Ой вийду я на могилу; В Цариграді на риночку; Чому, кури, не поєте; Де ж ти, мій милий, виїжджаєш; Славно було в Побережжї; Кляла цариця, вельможная пані; Гей, на біду, на горе; Ой з-за гори чорна хмара, мов хвиля, іде; Ой що то за крячок; Темна хмара наступила, став дощик іти; Ой на горі да женці жнуть; Розлилися круті бережечки; Чи не той то хміль; Засвистали козаченьки; Ой з-за гори високої; Не дивуйтеся, добрії люди; Ой усе лужком та все бережком; Ой що то за хижка; Ой з города з Немирова; У містечку Богуславку Каньовського пана; Ой як пішли козаченьки; Ой ти, Морозенку; Ой хотів же та пан Супрун; Та ой як крикнув же та козак Сірко; Гей, та то ж не грім в степу гуркотає; Гей, віють вітри, вітри ще й буйнії; Годі, коню, в стайні спати; Ой в неділю рано усі дзвони дзвонять; Ой закурила, затопила сирими дровами; Ой горе ж тій чайці, ой горе небозі; По тім боці огні горять

З-під каменю, з-під білого; Ой не спав я нічку темненькую; У Глухові у городі; Ой за річкою та й за Синюхою; В одно врем'я під Єлисаветом много орлів ізліталось; Ой летить куля з ворожого поля; Ой ще ж не світ; Світ великий, край далекий, та ніде прожити; Ой тепер наші славні запорожці; Через сад-виноград стежечка лежала; Гомін, гомін, гомін, гомін по діброві; Ой над Бугом над рікою; В славнім місті під Хотином; Не славная Чута густими дубами; Ой наварили ляхи пива; Максим козак Залізняк; Їде Харко із Туреччини; А в нашого Харка, а сотника-батька; Ой виїхав із Гуманя козаченько Швачка; У селі Грузькому жила вдова Бондариха; Зібралися всі бурлаки; Ох тяжко козакові в неволі сидіти; Ой був в Січі старий козак; Ох як поїхав наш пан Лебеденко; Задумали Базилевці; Ой пише, пише сотник Поволоцький; Ой Левенче, Левченоньку; Ой попід гай зелененький; Де ти, бурлак, забарився

Ой високо сонце сходить, а низько заходить; Летів орел через море; Ой літа, літа та соколонько; Хвалилися запорожці Очаків достати; Чи чуєте, люди добрі, що хочу казати; Ой слухайте, люди добрі, що хочу казати; За Сибіром сонце сходить; Жив дома - добра не знав; Біда, мати, біда, мати, біда з бідочкою; Ой летіла зозулечка понад гори й села; Ой виорю я нивку широкую; Стоїть явір над водою; Ой на горі ячмінь; Ой Канадо, Канадочко, Канадо-небого; Ой у лузі червона калина; Марш "січовиків"; За Україну; Гей, там на горі Січ іде!; Не сміє бути в нас страху; Гей, видно село; Гей ви, стрільці січовії; Журавлі; Ой там, при долині; Ой та зажурились стрільці січовії; Ще не вмерла Україна; Молитва за Україну

укр.